Головна » Файли » Інші дисципліни » Методика викладання української літератури

Специфіка вивчення драматичних творів в основній і старшій школі
[ Викачати з сервера (2.16Mb) ] 11.07.2015, 10:46

В епічних творах характери дійових осіб розкриваються через авторську розповідь і, на відміну від драматичних творів, авторським характеристикам належить особлива роль. Письменник характеризує вдачу героїв, допомагає читачам зрозуміти причини щастя чи горя персонажа.

Для п’єси характерна діалогічна мова викладу, зміст драматичного твору читач сприймає на основі діалогів, тобто розмов між двома, трьома або більше героями п’єси, а також із монологів-роздумів дієвої особи вголос, розмови з самим собою або з глядачами. Здебільшого у драматичних творах письменники змальовують людину в найгостріших життєвих ситуаціях. Конфлікт, що лежить в основі сюжету п’єси, має соціальний, психологічний чи побутовий характер. Ним зумовлюються розвиток сюжету, групування персонажів, вчинки героїв твору. Розкриваючи конфлікти твору, учні усвідомлять характери дійових осіб, їх моральні якості та життєві позиції. Тому вчителі-словесники аналіз драматичного твору нерідко починають із з’ясування конфлікту. Розуміння конфлікту веде до усвідомлення ідеї твору. У драматичному творі конфлікт далеко напруженіший, гостріший, ніж

у творах епічного жанру: п’єса вимагає стислості у змалюванні явищ життя, динамічного розвитку дії.

Аналіз твору вимагає детального знання епізодів, що становлять основу сюжету твору. Але одного цього мало, щоб розкрити багатство тих ідей, які закладені в п’єсі. Учитель повинен допомогти учням усвідомити внутрішній зміст поведінки і вчинків персонажів.

В останні роки поширилися такі види роботи в школі, які спрямовують учнів на образне розв’язання поставленого завдання. Учителі-словесники пропонують так званий режисерський коментар до окремих яв твору. Постановка п’єси на сцені вимагає від режисера, щоб він збагнув думки і почуття героїв, їхню поведінку в динаміці, русі. І якщо ставити учнів у позицію режисера,

це сприятиме розвитку відтворюючої уяви, виявленню читацьких образів, які склалися у них після ознайомлення з п’єсою. Корисно також ставити учнів у позицію актора.

Аналізуючи драматичний твір, особливу увагу приділяємо мові дійових осіб як засобу їх  індивідуалізації. У драматичному творі мова героя є дзеркалом його характеру, поглядів на життя, звичок і намірів. Учням корисно дати завдання проаналізувати з погляду мови окремі яви, картини.

Вивчаючи драматичні твори, учні знайомляться з фрагментами театральних вистав, з окремими фільмами, які поставлені на основі спектаклів.

Іноді перед тим, як учні читатимуть п’єсу, вчителі-словесники організовують перегляд спектаклю. Такий перегляд забезпечує емоційне сприймання п’єси, глибше її розуміння, але разом з тим негативно впливає на здатність учнів самостійно оцінювати твір, розв’язувати завдання, спрямовані на інтерпретацію його образів: зорові враження від спектаклю гальмуватимуть думку учня, витіснятимуть ті читацькі образи, які могли скластися в результаті безпосереднього ознайомлення з твором.

Нерідко на уроках використовуються фрагменти з кінофільмів, діафільмів, окремі ілюстрації до різних сцен, дій п’єси, де одну й ту ж роль виконують різні актори. Таке унаочнення повинно бути методично продуманим, логічно вмотивованим. Без певних зіставлень, пояснень воно може приносити навіть шкоду, бо нерідко руйнує в учнів читацькі образи.

Таким чином, робота учнів над драматичним твором вимагає врахування специфіки жанру, особливостей сприймання його учнями, а також тих дидактичних вимог, що ставляться до вивчення літератури. Тільки на цій основі можна забезпечити високу результативність уроків, на яких учні осмислюють драматичний твір.

 

Категорія: Методика викладання української літератури | Додав: StudentSun | Теги: методика літератури
Переглядів: 762 | Завантажень: 21 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]