Слово метод походить з грецької мови і в перекладі означає спосіб дослідження явищ, шлях пізнання істини.

Дидактичні методи визначаються на­самперед змістом навчання, який залежить від самого предмета, його специ­фіки. Так, методика літератури розглядає методи і прийоми викладання цього предмета, визначає їх характерні особливості, досліджує найефективніші шляхи та способи їх застосування під час вивчання літератури. Методи відображають логіку пізнавальної діяльності учнів, яку спрямовує і якою керує учитель. Він добирає завчасно відповідні методи і форми роботи, що допо­магають йому здійснювати вплив на учнів, які також є активною силою педагогічного процесу. Отже, методи передбачають способи керування розу­мовою діяльністю школярів з боку вчителя і способи учіння - з боку учнів. Методи навчання забезпечують на лише набуття учнями знань, а й форму­вання їхнього світогляду, розвиток творчих здібностей, готовність до само­стійного життя. Тому питання методів викладання завжди перебуває в центрі уваги педагогічної науки.

Методи навчання - важливий елемент цілеспрямованого процесу взаємо­дії учителя і учнів, в результаті якого вони засвоюють соціальний досвід, нагромаджений суспільством. Засвоєння змісту освіти, його виховний вплив і розвиваючий характер становлять мету навчання, а методи - це способи досягнення цієї мети. Зрозуміло, що кожен з методів у конкретному випадку може мати різну міру ефективності, тому одним з найважливіших завдань учителя-словесника є вміння обрати відповідні методи та прийоми навчання, зважаючи на зміст навчальної інформації, вікові особливості учнів, їхній розвиток, можливості для найефективнішого засвоєння програмового матеріалу.