Об'єкт дослідження – організація навчально-виховного процесу у середніх навчальних закладах щодо формування в учнів читацьких умінь на на розвитку читацької компетенції.

Предмет дослідження – інструментарій за допомогою якого будується навчальний процес (за допомогою якого будується навчальний процес):

6. методи навчання;
6. прийоми реалізації методів;
6. види робіт учнів;
6. форми організації навчальної діяльності;
6. принципи аналізу художнього твору;
7. етапи вивчення художнього твору;
6. шляхи аналізу художнього твору;
6. методи аналізу художнього твору;
6. зміст навчання.

Методи дослідження художнього твору:

• структуральний;
• компаративний;
• постструктуральний;
• герменевтичний;
• біографічний.

Методи аналізу:

1. писемного й масового писемного опитування (допомогти визначити актуальні проблеми, індивідуальні побажання);
2. критичне засвоєння досвіду вітчизняної та зарубіжної методики (стимулює, узагальнює досвід, впливає на розвиток нової методики навчання);
3. цілеспрямоване спостереження (спостереження над навчальним процесом здійснюється чітко з визначеною метою, за розробленими критеріями для підвищення якості навчально-виховного процесу);
4. педагогічний експеримент (створити науково-обґрунтовану методику неможливо лише пасивним спостереженням  і фіксуванням фактів. Необхідно проводити перевірку старих методів регламентації, створити новий, розробити наукові критерії).

Методологія:

• вчення про методи пізнання і перетворення недійсності (теоретичні, практичні, емпіричні, експериментальні);
• сукупність прийомів дослідження у будь-якій науці;
• основи наук, які виконують роль підвалин дисципліни;

Дисципліни з якими пов’язана МНУЛ:

I.Педагогіка (терміни, особливості організації навчання та виховання).

II.Педагогічна психологія (збагачення чуттєвого і життєвого досвіду).

III.Вікова психологія (вікові особливості сприймання літератури).

IV.Теорія особистості (етапи особистісного розвитку).

V.Українська література (історія літератури, теорія літератури, літературна критика).

VI.Історія (України, всесвітня).

VII.Філософія (історія філософії, онтологія, гносеологія, етика, логіка, естетика).

VIII.Правознавство (конституція, закон про освіту)

Система формування читацьких умінь та якостей учнів розрахована на термін від 5 – 11 класів.

Основне завдання вчителя літератури – формування читача здатного емоційно реагувати на художній твір переживати і співпереживати, формувати естетичну насолоду, здобувати необхідний життєвий досвід, критично і творчо мислити, орієнтуватися в колі художньої літератури, усвідомлювати потребу в читанні художніх творів.

Організувати таку роботу допоможуть різні види планів, які складають вчителі:

• календарні;
• тематичні;
• календарно-тематичні;
• поурочні.

В основу кожного уроку вкладено чинну програму з української літератури, в якій чітко визначено зміст навчального матеріалу на рік, орієнтовна кількість годин на тематичне оцінювання, вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Календарно-тематичні, календарні і тематичні плани складаються до початку навчального року і затверджуються на засіданні педагогічної ради. Без таких планів вчитель не може бути допущений до уроків.

Поурочний план укладається безпосередньо до уроку.

Види планів уроку:

1. План уроку – визначає порядок розгляду навчального матеріалу та логічну послідовність дій спрямовану на досягнення навчальної мети.
2. План уроку з тезами
3. План-конспект уроку – послідовність викладання навчального матеріалу з розкриттям змісту етапів уроку і бажаними відповідями.

Календарний план розподіляє зміст навчального матеріалу на рік з чинної програми.

Олівцем вказується дата проведення уроку, що дозволяє організовувати випереджувальну підготовку навчального матеріалу: походи, екскурсії, підготувати учнів.

Календарно-тематичний план:

1. Номер уроку по порядку.
2. Тема уроку, формування якої відповідає чинній програмі
3. Дата проведення уроку
4. Твори для вивчення напам’ять (інколи самостійно формується)
5. Літературна хвилинка (доповнюється протягом навчального року)
6. Теорія літератури (доцільно вказувати не лише основні поняття, а й ті, до осмислення яких варто підготуватися)
7. Міжлітературні зв’язки (міжлітературні паралелі)
8. Мистецькі зв’язки
9. Міжпредметні зв’язки (історія, політика, філософія, мова)
10. Наочність і ТЗН
11. Література
12. Для самостійної роботи (статті)

Поняття «традиційної структури уроку» відносне, оскільки: література не підручник життя, а вид мистецтва, яке спонукає до співпереживання, до співтворення, роздумів, розвиває творчі здібності.

План-конспект уроку літератури

План-конспект уроку – послідовність навчання ситуацій (етапів уроку) із детальним викладом змісту навчального матеріалу, переліком питань і завдань, та очікуваними відповідями і результатами.

Структура плану-конспекту уроку:

I.Тема уроку

Якщо в календарно-тематичному плані формулюється науково-діловим стилем, згідно анотації поданої у програмі курсу, у плані-конспекті уроку, тема формується так, аби зацікавити учнів художнім твором, створити атмосферу для обговорення, стимулювати інтерес та роздуми. Тема уроку завжди оголошується. Повинна бути інтригуючою та цікавою

II.Мета уроку (триєдина)

• навчальна;
• розвивальна;
• виховна.

Беруть із державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учня, що вміщено у програмі курсу.

III.Обладнання ІТЗН (наочність)

• Зорова: портрети письменників, таблиці, схеми, картини, презентація, відеоматеріал, подарункові видання літературних творів.
• Слухова: аудіо матеріал (музичні твори), читання художніх творів майстрами слова

IV.Тип уроку:

• Урок вивчення художнього твору
• Урок вивчення елементів теорія та історії літератури (оглядові та вступні уроки до вивчення розділу і теми)
  • урок вивчення життєвого і творчого життя письменника;
  • підсумкові уроки по вивченню розділу або теми
• Урок розвитку писемного і зв’язного мовлення (написання різного виду переказів, творчих робіт, навчати написанню творів, уроки виразного читання)

V.Епіграф до уроку

VI.Хід уроку (план уроку, послідовність навчальних ситуацій).