Головна » Файли » Інші дисципліни » Зарубіжна література

Стендаль "Пармський монастир"
[ Викачати з сервера (23.9Kb) ] 23.12.2011, 13:36

Пармський монастир

Жанр: роман

Рік написання: 1839

Фабріціо, молодший син маркіза Вальсерра дель Донго, проводить своє дитинство в родовому замку Гріанта, яки й було побудовано в XV ст. над озером Комо. У нього дві сестри і старший брат, у всьому схожий на батька. Маркіз багатий, але не скупий, його дружина і дочки живуть майже в бідності. Всупереч волі маркіза його сестра Джина, одна з найкрасивіших жінок Італії, виходить заміж за збіднілого дворянина графа П’єтранера, учасника наполеонівських походів. Після загибелі графа на дуелі графиня приїжджає в Гріанту. Фабриціо виріс на її очах. 17-річний юнак, дуже гарний, високий на зріст, стрункий стан і весела посмішка роблять його чарівним. Він з дитинства захоплюється Наполеоном, і дізнавшись про появу імператора в бухті Жуан, таємно, під чужим ім’ям він вирушає до Франції, щоб брати участь у наполеонівській війні.

У першому ж французькому місті його видає акцент, і Фабріціо заарештовують. Напередодні битви під Ватерлоу, дружина тюремника допомагає йому втекти. Він потрапляє на поле бою, але в плутанині не бачить ні маршала Нея, ні Наполеона. Маркітантка пояснює йому, що бій програно і радить повертатися додому. Він послухався поради. У Женеві його чекає слуга Джини. Він повідомляє, що старший брат доніс на Фабріціо і тепер поліція розшукує його, як зрадника.

Мати і графиня П’єртнера відвозять Фабріціо в Мілан. Там вони сподіваються знайти захисника, але справу вже розслідують, донос відіслано до Відня, і Фабріціо загрожує ув’язнення в замку Шпільберг – найстрашнішої в’язниці Європи. Він був змушений вирушити в добровільне вигнання.

Джина залишається в Мілані. Одного разу її в опері знайомлять з графом Моска де ла Ровере Соредзана. Він військовий міністр, міністр поліції і фінансів, при знаменитому принцу Пармському – Ранунція Ернеста IV. Граф хоч і не молодий, але гарний, розумний і не чванливий. Він викликає у Джини цікавість і закохується в неї. Але він не розведений з дружиною, але заради Джини він подасть у відставку і готовий поїхати хоч на край світу. Але ще є один план, оскільки старий герцог Сансеверіно мріє про орденські стрічки, фіктивний шлюб з герцогом, якому Моска обіцяє орден, дозволить Джіні жити в Пармі і бути при дворі.

Незабаром герцогиня Сансеверіно дивує пермський двір красою, привітністю і розумом. Її будинок найкращий у світі.

При Пармському дворі існують і ворогуючі партії, при владі стоять крайні роялісти, яких очолює граф Моска, а опозиційну партію лібералів очолює багачка і інтриганка маркіза Раверсі. Сам принц, як став монархом постійно в страху. А стративши за доносом головного фіскала Рассі двох лібералів, він просто збожеволів. Великий вплив графа Моска пояснюється тим, що завдяки його дипломатичному вмінню, принцу не доводиться червоніти за своє боягузтво, яке не личить чоловікові. Фіскал Рассі перебуває у фаворитах тільки тому, що «оберігаючи принца» постійно шукає і знаходить змовників. Як тільки його страхи зменшуються, той говорить, що викрив нову змову, учасників якої чекає Пармська в’язниця. Це вежа понад 180 футіві її видно здалеку.

Герцогині ж подобається її життя, до графа вона відчуває прихильність, придворний маленький світ її забавляє. Але доля Фабріціо не дає їй спокою. Граф вважає, що військова кар’єра до якої прагне Фабріціо, неможлива для молодої людини, що воював у війську Наполеона. Але він обіцяє стати згодом архієпископом Пармським.

Герцогиня за згодою Фабріціо, відправляє на навчання вивчати богослов’я в Неаполітанську духовну академію.

У Неаполі, Фабріціо не веде пісне життя семінариста, здобуває репутацію юнака старанного, але трохи легковажного. Він дуже гарний і в його образі з’явилася якась чарівність. Зрозуміло, що він користується успіхом у жінок, але жодна з його коханок не грає важливу роль у його житті.

Через три роки, Фабріціо витримує іспити і отримує право зватися «монсіньйор» і нарешті їде до Парму.

Герцогиня щаслива, Фабріціо живе в палаці Сенсеверіно і обидва вони радіють, як діти. Але поступово Фабріціо в душі панує тривога. Він вгадує схильність, на яку натякає герцогиня. Але він впевнений, що не здатний на серйозну любов, оскільки ніколи в його житті не було жінки, побачення з якою йому було б приємніше, ніж прогулянка на породистих конях. Фабріціо розуміє, що дозволивши близькість із герцогинею, він напевне позбудеться єдиного друга. Сказавши їй «люблю тебе» він збреше, бо не знає, що ж таке любов.

Одного разу гуляючи містом, він заходить до театру і там бачить чарівну акторку, яка до того ж носить його прізвище. Її звати Маріетта Вальсерра. Дівчина закохується в Фабріціо, але в театрі у неї є покровитель, це актор – Джилетте. Колись він був наполеонівським солдатом, він сильний і хоробрий і навіть загрожує убити монсеньйора. Випадково зустрівши монсеньйора за містом, Джилетте нападає на нього і завдає кілька ударів шпагою. Захищаючись, Фабріціо вбиває негідника. Тепер він не може повернутися до Парму. Але йому щастить, і він зустрічає Людовіка, колишнього кучера герцогині, який допомагає йому втекти. Фабріціо переїжджає з міста до міста. І нарешті зупиняється в Болоньї. Тут він зустрічає Марієтту і відразу забуває про всі свої прикрощі. Він навіть не підозрює, що ж відбувається в Пармі.

А в Пармі дуже серйозно обговорюється питання: чи спричинить за собою смерть комедіанта Джилетте падіння правого міністерства і його голови, графа Моски.

Принц бажаючи принизити герцогиню, яке веде себе надто незалежно, наказує Рассі розпочати судовий процес проти ФабріціоВальсерра дель Донго. Якщо Фабріціо засудять, то його очікує каторга або смерть.

Дізнавшись про підготовлений вирок, герцогиня вирішує йти на ризикований крок. Вона одягає дорожній костюм і їде до палацу. Принц не сумнівається, що вона приїде. Він чекає, що ця горда красуня в сльозах буде благати його про поблажливість. Але принц помиляється. Ніколи він ще не бачив герцогиню такою люб’язною і жвавою. Вона прийшла попрощатися і подякувати за ласку яку принц надавав протягом п’яти років. Принц вражений і принижений. Він боїться, що виїхавши з міста, ця жінка бути розповідати про нечесних суддів та про нічні страхи правителя. Він повинен зупинити герцогиню і тому погоджується підписати продиктований нею документ в якому обіцяє не підписувати вирок винесений Фабріціо. Але принц відчуває себе глибоко ображеним і наступного ранку наказує розіслати наказ про арешт дворянина дель Донго, як той тільки з’явиться в його володіннях.

Маркіза Раверсі влаштовує Фабріціо пастку призначивши йому побачення від імені герцогині в містечку під Пармом. Не встигає Фабріціо в’їхати в межі Пармських кордонів, як його арештовують і відсилають в Пармську фортецю.

Комендант фортеці генерал Фабіо Конті, що належить до маркізи Раверсі, приймає нового в’язня. Коли Фабріціо ведуть до в’язниці і він зустрічає на подвір’ї в’язниці дочку генерала Клелія Конті. Чарівність її обличчя вражає Фабріціо. Піднімаючись до своєї камери він думає тільки про неї.

Камера Фабріціо знаходиться у вежі Фарнезе якраз навпроти комендантського палацу. Виглянувши у вікно, він бачить вольєр з пташиними клітками. Вдень сюди приходить Клелія погодувати своїх вихованців. Вона мимоволі піднімає очі до вікна Фабріціо і погляди їх зустрічаються. Клелія надзвичайно красива. Але вона боязка, дуже соромиться і набожна.

Вікно камери забивають дошками, але роблять щілинну щоб він міг бачити тільки небо. Але йому вдається прорізати у вікні ніби кватирки і спілкуються з дівчиною за допомогою алфавіту. Фабріціо малює літери вугіллям на долоні. А з настанням темряви спускає на довгій мотузці листи які він пише їй.

За три місяці перебування у в’язниці він змарнів і зблід, але він не відчував ще ніколи себе таким щасливим.

У Клелії виникають сумніви, адже з Фабріціо вона зраджує батька. Але вона повинна врятувати Фабріціо, якому загрожує небезпека.

Принц говорить Рассі, що поки живий Фабріціо, він не буде відчувати себе повним володарем. Він не може вигнати герцогиню з Парми. Але бачити її при дворі теж нестерпно. Адже йому здається, що ця жінка кидає йому виклик. Фабріціо повинен померти. Ненависть герцогині надзвичайно велика, свою помсту вона може доручити тільки одній людині – Опальний поет, затятий республіканець Ферранте Палле. Він готовий виконати свою волю. Адже він таємно закоханий у герцогиню, та й з монархом у нього деякі рахунки.

Знаючим від графа Моска, яка доля чекає Фабріціо, герцогиня готує втечу. Їм вдається віддати мотузки Фабріціо і план фортеці. Але Джина не підозрює, що в’язень зовсім не прагне на волю, бо життя без Клелії було б нестерпною мукою.

Між тим канонік тюремної церкви дон Чезаре домагається для Фабріціо щоденні прогулянки. Фабріціо благає прийти Клелію до тюремної каплиці. Вони зустрічаються, але вона не хоче слухати любовних зізнань. Вона наказує Фабріціо бігти,бо кожна мить життя у фортеці йому загрожує смертю. Клелія дає обітницю Мадонні: якщо Фабріціо вдасться врятуватися, вона ніколи його більше не побачить, підкориться волі батька і одружиться за його вибором.

Втеча вдається, Фабріціо спускається з високої вежі, але внизу втрачає свідомість. Герцогиня відвозить його до Швейцарії, і вони таємно живуть в Лугано. Але Фабріціо не розділяє радості Джини. Та й сама вона не впізнає в цьому пригніченому, зануреному в собі свого життєрадісного племінника. Вона здогадується про причину – розлука з Клелією. Герцогиня вже не любить Фабріціо, як любила раніше, але ця здогадка завдає їй болю.

У Лугано приїжджає слуга графа Моска зі звісткою, що принц несподівано помер, а в Пармі повстання, яке очолює Ферранте Палле.

Граф придушує повстання і на престол обирають сина покійного принца юного Ернеста V. Тепер втікачі можуть спокійно повертатися до Парму.

Але вирок не скасовано. Фабріціо чекає судового перегляду. Але поки йому слід бути у в’язниці. Не чекаючи офіційного наказу, він добровільно повертається до в’язниці у свою колишню камеру. Неможливо описати жах Клелії, коли вона знову бачить у вікні камери бачить Фабріціо. Її батько вважає втечу Фабріціо особистою образою і обіцяє, що не випустить його живим. Генерал Конті не приховує від Клелії своїх намірів. Вона знає, що обід який несуть Фабріціо – отруєний. Відштовхуючи тюремників, вона забігає в камеру і перекидає столик де вже стоїть обід. У цей момент Клелія така гарна, що Фабріціо вже не може стримувати себе. Він не зустрічає опору. Після скасування вироку, Фабріціо призначається головним вікарієм при Пармському архієпископі Ландріані, а після його смерті одержує сан архієпископа. Його проповіді дуже зворушливі і він користується величезним успіхом. Але він дуже нещасний. Клелія дотримується своєї обіцянки. Підкорюючись волі батька вона виходить заміж за маркіза Крешенціо, найбагатшої людини в Пармі. Але вона не перестає любити Фабріціо. Її єдиний притулок – це допомога Мадонни.

Фабріціо в розпачі. Він дуже змінився, схуд, в нього виснажені очі. Клелія розуміє як жорстоко вона поводиться. Вона дозволяє Фабріціо приходити до неї таємно, але не повинен її бачити він. Тому всі їхні побачення відбуваються в темряві. Так триває три роки. За цей час у Клелії народився син, маленький Сандріно. Фабріціо обожнює дитину і хоче щоб він жив з ними. Але офіційно,батьком дитини є маркіз Крешенціо. Тому дитино треба було викрасти, а потім розпустити плітки, що дитина померла. Цей план вдається, але малюк насправді незабаром вмирає. Слідом за ним і вмирає Клелія не перенісши втрату. Фабріціо наближається до самогубства. Він відмовляється від сану архієпископа і йде в Пармський монастир.

Герцогиня Сансеверіно виходить заміж за графа Моска і покидає Парм назавжди. Всі обставини складаються для неї щасливо. Але коли в монастирі помирає Фабріціо, то вона дізнавшись, невдовзі теж померла.

П
Категорія: Зарубіжна література | Додав: StudentSun | Теги: Пармський монастир, стендаль, читацький щоденник
Переглядів: 3707 | Завантажень: 177 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]