«Батько Горіо»

Жанр: роман Рік написання: 1834р.

Головні події відбуваються в пансіоні «матусі» Воке. В кінці листопада 1819 року знаходиться сім постійних «нахлібників»: на другому поверсі – юна панянка Вікторина Тайфер з далекою родичкою мадам Кутюр; на третьому відставний чиновник Пуаре і загадковий пан середніх років на ім’я Вотрен; на 4-ому – стара діва мадемуазель Мішон, в минулому продавець хліба Горіо і студент Ежен де Растиньяк, який приїхав до Парижа з Ангулема. Всі жителі дружно зневажають батька Горіо, якого колись називали «паном»: поселившись у пані Воле в 1813 році, він найняв кращу кімнату на другому поверсі – тоді у нього були гроші, і в господині нарешті з’явилася надія одружитися, і не бути вдовою. Вона навіть почала витрачати більше на загальний стіл. Але він не оцінив цього. Розчарована матуся Воке стала косо на нього дивитися, і він повністю виправдав її найгірші очікування: через два роки з’їхав на третій поверх і перестав топити взимку. Про причину такого падіння всі мешканці почали розуміти: до батька Горіо почали ходити потай гарні дами – очевидно він розтринькав усі кошти. Правда він намагався видати їх за своїх дочок – брехня яка всіх дуже тішила. До кінця третього року Горіо перебрався на четвертий поверх і став ходити в лахмітті.

Між тим життя Воке починає поступово змінюватися. Молодий Растиньяк, сп’янілий блиском Парижа він вирішує проникнути у вищий світ. З усієї багатої рідні Ежен може розраховувати на віконтесу де Босеан. Надіславши їй свої рекомендаційні листи від своєї старої тітоньки, він отримує запрошення на бал. Юнак хоче зблизитися з якоюсь знатною пані, і увагу його привертає чарівна графиня Анастазі де Ресто. Наступного дня він розповідає своїм друзям про неї і дізнається дивні речі: виявляється старий Горіо знайомий з графинею і нещодавно оплатив векселі прострочені лихварю Гобсеку. З цього дня Вотрен починає пильно стежити за діями молодої людини.

Перша спроба зав’язати світське знайомство обертається для Растиньяка приниженням: він з’явився до графині пішки, викликавши насмішки від слуг, ну зумів знайти вітальню, і господиня будинку сказала, що хоче залишитися наодинці з графом Максимом де Трай. Оскаженілий Растиньяк переймається дикою ненавистю до зарозумілої красуні. На довершення всіх бід,Ежен здійснює помилку, згадавши ім’я татуся Горіо, якого побачив саме у цей момент у дворі графського будинку. Пригнічений юнак вирушає з візитом до віконтеси де Босеан, але вибирає для цього поганий момент. Його чекає важкий удар – маркіз д’Ажуда-Пінто, якого вона кохає повинен розлучитися з нею, тому що хоче одружитися заради вигоди. Герцогиня де Ланже із задоволенням повідомляє цю новину своєї «кращої перемоги». Віконтеса квапливо змінює тему розмови і загадка, яка мучила Растиньяка розкривається: Анастазі де Расто у дівоцтві носила прізвище Горіо. У цієї жалюгідної людини є і друга дочка Дельфіна – дружина банкіра де Нусингена.Обидві красуні фактично відреклися від старого батька, який віддав їм усе. Віконтеса радить Растіньяку скористатися суперництвом двох сестер: на відміну від графині Анастазі баронесу Дельфіну не приймають у вищому світі – за запрошення в будинок віконтеси де Боссеан ця жінка «вилиже» весь бруд на вулиці.

Повернувшись в пансіон, Растиньяк оголошує, що бере татуся Горіо під свій захист. Він пише листа рідним і просить надіслати йому 1200 франків – це важкий тягар для сім’ї, але честолюбцю потрібно оновити свій гардероб. Вотрен, який розгадав наміри Растиньяка, пропонує йому звернути увагу на Вікторину Тайфер. Дівчина живу в пансіоні, бо її не бажає знати батько - багатий банкір. У неї є брат, якого досить прибрати, щоб ситуація змінилася – Вікторина стане єдиною спадкоємицею. Усунення молодого Тайфена Вотер бере на себе, а Растиньяк повинен буде заплатити йому 200 тис., це дрібниця, порівняно з мільйонним приданим. Юнак змушений визнати, що цей грубий юнак сказав те ж саме, що й віконтеса де Босеан. Інстинктивно розуміючи небезпеку угоди з Вотреном, він приймає рішення домогтися прихильності Дельфіни де Дусінген. У цьому йому всіляко допомагає батько Горіо, який ненавидить своїх зятів і звинувачує їх в нещасті своїх дочок. Ежен знайомиться з Дельфіною і закохується в неї. Вона відповідає йому взаємністю, бо він надав їй цінну послугу, адже виграв 7 тис. франків. – дружина банкіра не розплатившись з боргом, чоловік, привласнивши придане 700 тис., залишає її практично без грошей.

Растиньяк починає вести життя світського денді., хоча грошей у нього як і раніше немає, а спокусник Вотрен постійно нагадує про мільйони Вікторії. Але над Вотреном нависає біда, поліція думає, щоб під цим ім’ям ховається каторжник який втік – Жан Коллен. Для його викриття потрібна допомога когось із пансіону Воке. За солідну винагороду детективів погоджуються виконати цю роль Пуаре і Мішон. Вони повинні з’ясувати чи є у Вотрена клеймо на плечі.

За день до фатальної розв’язки Вотрен повідомляє Растіньяку, що його приятель, полковник Франкессіні викликав сина Тайфера на дуель. Одночасно юнак дізнається, що Горіо даремно часу не витрачав: зняв гарну квартирку для Ежена з Дельфіною. Доручив Дервілю покласти край безчинства Нусингена – відтепер дочка буде мати 36 тис. річного доходу. Ця звістка кладе кінець коливанню Растиньяка - він хоче попердити батька і сина Тайферів, але завбачливий Вотрен напоїв його вином зі снодійним. На ранок, такий же трюк роблять з ним самим: Мішон підмішує в каву зілля, що викликає приплив крові до голови. Непритомного Вотрена вони роздягають і дійсно є клеймо на плечі.

Подальші події відбуваються стрімко і матуся Воке втрачає відразу всіх жителів. Спочатку приїжджають за Вікториною Тайфер: батько викликає дівчину до себе, бо брат її смертельно поранений на дуелі. Потім в пансіон вриваються жандарми: їм був дано наказ вбити Вотрена при найменшому опорі вбити, але той демонструє холоднокровність і відразу здається поліції. Студенти виганяють добровільних шпиків - Мішон і Пуаре. А татусь Горіо показує Растіньяку нову квартиру, благаючи про одне, жити в квартирі на поверх вище, поряд з Дельфіною. Але всі мрії старого руйнуються. Барон де нусінген, коли його притис до стіни Дервіль, зізнається, що придане дружини вкладено в фінансові махінації. Горіо охоплює жах: його дочка опинилась в руках банкіра-махінатора. Але становище Анастазі ще гірше: рятуючи Максима де Трай від боргової в’язниці, вона закладає Гобсеку фамільні цінності. І про це дізнається граф де Росто. Їй потрібно ще 12 тис., а батько витратив останні гроші на квартиру для Растиньяка. Сестри починають обсипати один одного образами, і старий падає в розпалі їх сварки додолу.

Батько Горіо помирає в той же день, коли віконтеса де Босеан дає свій останній бал – не в силах пережити розлуку з маркізом д’Ажуда, вона назавжди покидає світ. Попрощавшись з цією дивовижною жінкою, Растиньяк поспішає до старого, який марно закликає до себе дочок. Нещасного батька ховають на останні гроші жебраки-студенти – Растиньян і Б’яншон. Дві порожні карети з гербами проводжають труну з тілом на кладовищі Пер-Лашез. З вершини пагорба Растиньяк дивиться на Париж і дає обіцянку досягти успіху забудь-яку ціну і для початку відправляється обідати до Дельфіни де Нусінген.