«Пригоди Олівера Твіста»

Жанр: роман

Рік написання: 1839р.

Головні герої:

Олівер Твіст – хлопець сирота

Містер Бамбл – парафіяльний бідл

Місіс Менн – наглядач дитячого будинку

Фейгін – єврей

Сер Браунлоу – рятівник Олівера

Білл Сайкс, Ненсі - злодії

Олівер Твіст народився у робочому будинку . Мати лише один раз на нього поглянула і померла; до 9 років так і не вдалося з’ясувати, хто насправді його батьки.

Жодне ласкаве і тепле слово ні разу не були сказані в його бік, він знав лише голод,побої і знущання. З робочого будинку, його віддають на роботу до трунаря, там він зустрічається із хлопчиком Ное Клейполом, який старший за Олівера і сильніший постійно знущається з нього, принижує хлопця. Одного разу коли Ное сказав дуже погано про матір Олівера , хлопець накинувся на Ное з кулаками і відлупцював його. Його жорстоко карають і він тікає від трунаря, хоч той до нього нормально ставився.

Побачивши на дорозі напис «Лондон» , Олівер прямує туди. Він ночує в сіні, страждає від голоду й втоми. Але на сьомий день він приходить до Лондона. Там він знайомиться з хлопцем на прізвисько Проноза (Джек Докінс). Той нагодував Олівера і пообіцяв у Лондоні місце для ночівлі. Проноза привів Олівера до скупого, хрещеного батька злодіїв і шахраїв – єврея Фейгіна. Фейгін пообіцяв навчити ремеслу і дати роботу, а поки хлопець проводить дні за роботою по зніманню написів на хусточках, які спритні хлопці витягували з кишень. Коли ж він уперше вийшов «на роботу» то бачить, як його наставник Проноза і Чарлі Бейтс витягують хустку з кишені якогось джентельмена. Він біжить, його хапають як злодія і тягнуть до суду. На щастя Олівера не засудили, оскільки прийшов власник книжної крамниці і сказав, що вони побігли не за тим. Тому їх звільняють і містер Браунлоу забирає знесиленого Олівера до себе додому. Він довго хворіє, а Браунлоу і його економка місіс Бедвін доглядають за хлопчиком. Одного разу вони здивувалися схожістю обличчя жінки на портреті й хлопчика. І містер Браунлоу бере Олівера на виховання.

Проте Фейгін, боїться, що Олівер Твіст розповість про них поліції, Ненсі й Сайкс за наказом Фейгіна вистежують хлопця й викрадають. Він прагне в будь-який спосіб зробити з Олівера злодія. Для пограбування вони вибирають будинок,де Фейгіна дуже приваблює столове срібло. Виконати це, він доручає щойно звільненому з в’язниці Біллу Сайксу. Їм потрібен не товстий хлопчик, який би міг пролізти у вікно і відчинити двері злодіям. На цю роль дуже добре підходить саме Олівер.

Олівер хоче підняти тривогу у будинку, щоб не брати участь у грабіжництві. Але він не встиг. Будинок охоронявся. Хлопця поранено в руку, він спливає кров’ю. Сайкс його витягує і забирає з собою. Але почувши погоню, він кидає хлопця у канаву, не знаючи чи живий, чи мертвий той. Прокинувшись, Олівер відчуває, що знесилений, але йому потрібно дістатися найближчого будинку, щоб попросити допомогу. Діставшись до будинку, він стукає в двері, йому відчиняє власник будинку, якого вони хотіли пограбувати, вони затягають хлопця, але побачивши, що в того дуже тяжка рана місіс Мейлі і її племінниця Роза вкладають Олівера в ліжко і викликають лікаря, відмовившись викликати поліцію.

Тим часом у дитячому будинку, де народився Олівер, вмирає стара жінка яка доглядала за матір’ю Олівера. Стара Саллі кличе наглядачку, і розповідає, що пограбувала ту жінку, і кається, що забрала собі золоту річ, яка б змусила людей, кращу ставитися до хлопця. Не доказавши, Саллі помирає віддавши наглядачці заставну квитанцію.

Фейгін стурбований, що довго не з’являється Сайкс та Олівер. Втративши контроль над собою, він ненароком вигукує те, що Олівер коштує сотні фунтів і згадує про якийсь заповіт. Ненсі прикинувшись п’яною, підслуховує розмову Файгіна і невідомого Монкса. З’ясовується, що Фейгін наполегливо перетворює Олівера на злодюгу на прохання Монкса. І той дуже боїться, що Олівер убитий. А всі докази будуть вказувати на нього. Тому йому потрібно, щоб Олівер неодмінно став злочинцем. Фейгін обіцяє знайти Олівера, і доставити Монксу живим або мертвим.

Олівер дуже повільно одужує в будинку місіс Мейлі і Рози, він оточений їх турботою, та домашнього лікаря Лосберна. Твіст розповідає свою історію та про свої пригоди, нічого не приховуючи. Коли на прохання хлопчика лікар їде з ним відвідати містера Браунлоу,то виявляється, що той здав будинок і переїхав у Вест-Індію (до містера Браунлоу приїжджав Бамбл і розповів все погане про Олівера саме Браунлоу). Коли вони повертаються назад Олівер впізнає будинок, до якого його заводив Сайкс. Але коли лікар увірвався до будинку, опис не збігався з розповіддю хлопця. Але через цей випадок до Олівера не відносилися гірше. З приходом весни Мейлі і Роза їдуть в село на відпочинок і забирають з собою Олівера. Там він одного разу стикається з дивним чоловіком, який почав кричати на хлопця, а потім покотився по землі в конвульсіях. Хлопець не надає значення цій зустрічі, але одного разу заснувши над книгами, він чує розмову Фейгіна. На його крик збігаються господарі, але пошуки не дали результатів.

Монкс між тим не втрачає часу дарма. У місті де народився Олівер, він знаходить володарку таємниці старої Саллі місіс Менн. Вона до цього часу встигла одружитися і стати місіс Бамбл. За 25 фунтів Монкс купує в неї маленький гаманець, який стара Саллі зняла з тіла матері Олівера. У гаманці лежав золотий медальйон, а в ньому два локони і обручка. На внутрішній стороні медальйона було викарбовано ім’я «Агнес», залишено місце для прізвища і стояла дата приблизно за рік до народження Олівера. Монкс викидає гаманець у потік, де його не можна буде потім знайти. Повернувшись, він розповідає про це все Фейгіну,а Ненсі підслуховує їх. Вражена почутим, в неї виникають докори совісті, що допомогла повернути Фейгіну Олівера. Ненсі вирішується на небезпечний крок, вона підсипає снодійне у чашку Сайкса, прямує туди де зупинилася місіс Мейлі і переповідає Розі про все почуте: якщо Олівера схоплять, то Фейгін отримає багато грошей, а єдиний доказ, щоб встановити справжнє походження Олівера належить на дні річки. Ненсі просить не видавати її, навіть не бере грошей і повертається до Сайкса, обіцяючи, що опівночі буде приходити до Лондонського мосту.

Троянда шукає поради і підтримки. Допомагає випадок, Олівер побачив містера Браунлоу на вулиці і дізнався його адресу. Вони негайно відправляються туди з лікарем Лосберном, другом Грімвігом, і сином місіс Мейлі – Гаррі. Обговоривши ситуацію, вони вирішують дочекатися неділі, щоб Ненсі їм показала або ж детально описала зовнішність Монкса.

Вони дочекалися Ненсі тільки через тиждень, оскільки першого разу Сайкс не відпустив її,а Фейгін помітивши підозрілість у поведінці дівчини, наказав наглядати за нею Ное Клейпола, який пограбувавши свого колишнього хазяїна трунаря, втік до Лондона і потрапив до рук Фейгіна.

Фейгін, отримавши детальний звіт був дуже злим, він думав, що ненсі просто завела собі нового друга, але справи були набагато серйозніші. Фейгін розповів Сайксу про цю подію, що вона всіх зрадила (хоча мова йшла тільки про Монкса), і Білл Сайкс вбив Ненсі.

Тим часом містер Браунлоу почав проводити власне розслідування. Отримавши опис Монкса, він відновлює всю картину подій,яка почалася багато років тому: батько Едвіна Ліфорда (справжнє ім’я Монкса) та Олівера був давнім другом Браунлоу. Він був нещасливий в шлюбі, його син з ранніх років виявив погані нахили і він розлучився з першою родиною. Далі він покохав юну Агнес Флемінг, з якою був щасливий, але поїхав закордон у справах. У Римі він захворів і помер. Його дружина й син боячись втратити спадщину поїхали до Риму. Серед паперів вони знайшли конверт, адресований містеру Браунлоу, в якому був лист Агнеси й заповіт. У листі він благав пробачити його і на знак цього носити медальйон і кільце. У заповіті він виділив 800 франків дружині і старшому сину, арешту майна залишив Агнес Флемінг і дитині, якщо та народиться живою і досягне повноліття. При чому дівчинка отримає гроші відразу, а хлопчик лише за умови, що не заплямує імені свого батька ніяким ганебним вчинком. Мати Монкса спалила цей заповіт, лист зберегла для того,щоб зганьбити сім’ю Агнес. Після її візиту з соромом батько дівчини змінив прізвище і втік з обома дочками (друга була зовсім маленька) до Уельсу. Скоро його знайшли у ліжку мертвим. Агнес пішла з дому, він не зміг її знайти, думав, що наклала на себе руки,а в нього серце від цього розірвалося. Молодшу сестру Агнеси спочатку взяли на виховання селяни, а потім стала прийомною племінницею місіс Мейлі – це була Троянда.

У 18р. Монкс втік від матері, пограбувавши її. Але перед смертю вона знайшла його і розповіла про цю таємницю. Монкс здається склад бездоганний план, але йому завадила Ненсі ціною власного життя.

Пред’явивши неспростовні докази, містер Браунлоу змушує Монкса залишити Англію.

Так Олівер знайшов тітку, Роза побачивши своє походження відповіла «так» Гаррі, який вважав, що стати священиком це хороша справа. А сімейство Мейлі потоваришували з містером Грімвігом та містером Браунлоу, який усиновив Олівера.

Білл Сайкс загинув, замучений нечистою совістю, його не встигли заарештувати, а Фейгіна заарештували, він вже не знав, що говорить, а потім його стратили.

Олівер Твіст:

Олівер Твіст - хлопчик-сирота, незаконнонароджений син Едварда Ліфорда та Агнес Флемінг. Він герой комбінації «роману виховання» і «роману мандрів». Олівер єдиний діккенсівський герой-дитина, яка залишилася дитиною до кінця роману, і - що важливо - живим і благополучним. Незважаючи на те що Олівер народився і виріс у робочому будинку, його мова, поведінка і, найсуттєвіше, образ думок благородні, аристократичні. Твіст природжений джентльмен. Благородна природа, навіть порода, не викорінюється в ньому ніяким «вихованням» і «вихователями», серед яких один з найколоритніших персонажів Діккенса - старий єврей Фейгін, зловісний Карабас-Барабас лондонських безпритульних, які служать в його театрі - школі злодійства. Хлопець випробував безліч поневірянь і страждань, але доля в цілому до нього прихильною. Переслідування і гоніння не вічні. Він виявляється багатим спадкоємцем. Через фамільну зовнішню схожість Олівера впізнають різні люди, які знали його батька чи матір, він двічі за час своїх «мандрів» опиняється під заступництвом добрих людей - обидва рази це знайомі або родичі його батьків. У результаті хлопець знаходить рідну тітку і прийомного батька, і його пригоди закінчуються. Знаменно, що Діккенс не знаходить місця в традиційному для своїх романів епілозі для скільки-небудь конкретної характеристики життя О.Т. в нових умовах. Адже найяскравіший, хоча і безумовно важкий, її період завершився. Як типовий діккенсівський герой-дитина (якщо тільки такого вдається пережити небезпечний дитячий вік), О.Т. легко може загубитися в благополучному світі, втративши будь-якої визначності.

Образ Браунлоу:

Старий джентльмен увійшов дуже бадьорим кроком, та тільки-но він пересунув окуляри на лоб і, заклавши руки за поли халата, нахилився, щоб краще розглянути Олівера, обличчя його почало дивно смикатись, бо він побачив, як страшенно хлопчик схуд і змарнів після хвороби. З поваги до свого добродійника Олівер спробував був підвестись, але не встояв і впав назад у крісло. І тут, правду кажучи, серце містера Браунлоу (а воно в нього було таке велике, що вистачило б на півдесятка звичайних добрих старих джентльменів) за допомогою якоїсь гідравліки, що її ми, не маючи відповідних наукових знань, пояснити не беремося, нагнало в його очі сльози.

Електронні джерела:

1. http://ae-lib.org.ua/texts/dickens__the_adventures_of_oliver_twist__ua.htm - книга електронна (укр.)

2. http://lib.ru/INPROZ/DIKKENS/oliver.txt - рос. версія