Рута, виявляється,
– жовта квітка. За переказами, що досі існують у Карпатах, вона лише на
кілька хвилин, у ніч на Івана Купала, стає червоною. Дівчина, яка її
знайде, буде щаслива в коханні.
Пісню "Червона рута" написав Володимир Івасюк –
дев’ятнадцятирічний студент Чернівецького медичного інституту. Як же
народився задум?
У багатющій батьковій бібліотеці юний Володя, тоді ще
старшокласник, натрапив на видану 1906 року збірку коломийок. В одній із
них він прочитав про чарівне зілля – червону руту. Для юного музики цей
образ став зворушливою знахідкою, справжнім одкровенням. Потім він
багато мандрував селами, шукаючи ключ до розкриття таємниці, і згодом
знайшов новий варіант коломийки про загадкове чар-зілля.
На обласному телебаченні Івасюк мав добрих друзів, яким
показав нову пісню. Її прем’єра відбулася в програмі "Камертон доброго
настрою". І ось настало свято Володиної музики та поезії – визнання його
творчої роботи: "Червона рута" стала піснею року в колишньому
Радянському Союзі на конкурсі "Пісня-71".
